Шалений темп життя,
Неначе у метро вагонів -
барвисте мерехтіння
відстаней,
людей,
перонів...
Подекуди нагадує
забіг на Іподромі -
Щоб взяти приз,
Кінь, може і не хоче,
але мусить
стрімко бігти,
Та долати перепони.
День вщерть забитий
Безліччю
Подій,
Облич...
Так день-у-день,
Поки не скаже: "Досить!"
рятівниця-ніч...
Саме надвечір,
Коли втома
Гне додолу ниць,
Ти, засинаючи,
Із марева
З тих сотень лиць
Лише одне лице
Бажаєш
Пригадати...
До дріб-ниць.
Фото с сайта: http://bigpicture.ru/?p=253314
C est la vie
© Copyright: Лариса Скай, 2014
Свидетельство о публикации №114011200240
Свидетельство о публикации №114011200240
Рецензии
