Зачепила ос нь маму...

Зачепила  осінь маму:
 Срібла  в коси  додала.
 Ну а  ще недавно,влітку,
 Мама  русою  була.

 Повплітала пасма  срібла-
 Стала  срібною  коса.
 Та ні  трішечки не  зблідла,
 Не змарніла вся  краса.

 Тільки  мудрості  додала,
 Також  зрілості років...
 ЇЇ  здалеку  впізнала
 І  почула  її  спів.

 ЇЇ зовнішність із  сріблом
 Ще солідніша  тепер.
 Вже й  до  зіроньки подібна,
 Що  світила  й  світить в  змерк.

 Що ти,осене,зробила?
 Нащо  срібла  додала?
 Нащо  пензлем зачепила?
 Й  вже не  руса  ,як була...

 Нащо  пензлем зачепила,
 Повплітала  сивину?
 Що ж ти,осене ,творила?
 Маю маму я  одну!

             14.01.2014


Рецензии