Мила, яснії твої очі,
Повні ласки й тепла,
Сняться мені щоночі,
Кохана, єдина моя.
Я без тебе не живу,
Я просто існую без тебе,
Розум мій як у диму...
Мабуть, так просто треба.
Скільки всього вже було!
Ми прожили не мало!
Та серце моє не забуло
Та й ти все уже згадала.
Сенс мій життя - в тобі.
Вибач, прости, кохана,
Помилився я сильно тоді,
Ти була мені Богом дана.
Я хочу повість свою
Прожити усю з тобою
І хочу знов руку твою
Міцно узяти в долоню.
Може даремно шляхи
Ми розвернули у різні боки?
Хочу, щоб знов я і ти
Поряд ішли по житті...
***
© Copyright: Мельник Яна, 2014
Свидетельство о публикации №114011101644
Свидетельство о публикации №114011101644
Рецензии