Присмак м яти

Намалюй мені музику, намалюй...
Візьми фарбу жовту й червону,
Й кожну ноту душі розфарбуй,
Кожної ноти серця передзвону.

Я хочу почути кожен колір,
Хочу відчути шовк всіх барв,
Або думок і мрій твоїх гамір,
Або скрипки твоєї кожен нерв.

Я хочу почути падіння неба,
Твоїх ясних очей чути дзвін,
Я наче та безпомічна амеба,
Але в житті своєму не бажаю змін.

Ти... намалюй мені душу, намалюй!
Візьми фарбу зелену й темно-синю,
І нотами всі звуки відчуй,
Що ходили вночі по підвіконню.

Я хочу побачити кожну нить,
Що у полум'ї відчаю жевріла,
Хоча вона й горіла лише мить,
Ти все одно її зіграй, доки попелом не відлетіла.

Ти... відчуй замість мене, відчуй...
Присмак м'яти на своїх вустах
І мене від спопеління врятуй,
Я полечу у небо наче птах.

Сховаюсь за хмарою, далеко від люду,
І ти забудеш мене - примарну приблуду,
Але я в своїй пам'яті збережу у віках,
Присмак м'яти на твоїх вустах.


Рецензии
Чудовий вірш, і навіть "безпомічна амеба" виглядає в ньому доволі поетично.)

Вадим Мусиенко   16.03.2014 21:59     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.