Мiсто Крига – данина давнинi
Дивина стародавнього свiту
Ти в серденько запало менi
Вiд Тарасового Заповiту.
Мiсто Вир…то моя цитадель,
Вiра, щастя, любов та надiя
Краще нам не було нiде
Той вердикт, як закони, дiє.
Бiлопiлля…це мiсто моє…,
Тут кохання моє та родина
Кожний ранок, як сонце встає
Я радiю! Як кожна дитина.
Бiлопiлля…Ольжич, Олесь…!
Як закоханi всi у твiй рай
За красу твою, ласку та честь,
За зелений березовий гай.
За любов свою серце щемить
I завжди моє серденько крає
В зшитих з золота в неба блакить,
В водах Виру, в його водограї.
6 березня 2011 рiк
Мiсто Крига данина давнинi
© Copyright: Виктор Симоненко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114011006945
Свидетельство о публикации №114011006945
Рецензии