Зустр чному...
«Добридень!» хочу говорити
Людині зустрічній всякчас,
Щоб приголубити, зігріти,
Послати усміх про запас …
Всі поспішають! Суєтою
Покритий день увесь ущерть.
Крокують душі німотою
З байдужістю у коловерть…
Вже стільки душ потолочила
Ця марнота і суєта!
Обридлим пилом притрусила
Зблукалі душі і вуста…
Душа в пилюці - це жахливо!
Нічого не болить . І не пече.
Нема проблем.Все –не важливо.
І погляд збляклий з-під очей…
О люди добрі! Дуже прошу,
Розкрийте очі, розбудіть
Свою свідомість й підсвідомість!
До Бога думи наверніть…
На нього щоб були ми схожими:
Він нас створив подібними собі!
Були б не натовпом, а перехожими,
Що в очі дивляться тобі…
© Copyright: Саша Моисеенко, 2014
Свидетельство о публикации №114011010736
Свидетельство о публикации №114011010736
Рецензии