***

ВІЙНА

Рідними садами
Линула війна.
Чорними хустками
Вкрилася земля.

Почорніли квіти
Від пожеж та диму,
Плакали як діти
Від Карпат до Криму.

Ріки захлинулись,
Вийшли з берегів,
Їм вже призабулись
Сльози матерів.

Верби над рікою
Теж губили сльози,
Долею гіркою
Явір при дорозі.

А під ним горбочок
Свіжий зовсім виріс,
На хресті віночок.
В небі круки вились.

Ти повстань, солдатику,
Захисти країну.
Заспокой ти матінку,
Рідну Україну.

Бо зложив голівоньку
Зовсім молодим.
І оставив зіроньку
У селі своїм.

Мати лляє сльози,
Сина свого любить.
Вітер при дорозі
Його приголубить.

Спи, хоробрий воїн,
Пам’ять не вмирає.
Прийде хтось на спомин,
На сурмі заграє.


Рецензии