Украина

Ти уявляєшь, що настане день,
Коли слова всі щезнуть взагалі?
Ти не послухаєшь улюблених пісень,
Вірші всі зникунть вмить з лиця землі.

І є можливість залишити слово,
Але ти маєш вибрати одне.
Щоб потім не пожалкував раптово,
Коли багато років вже мине.

Авжеж, уява це, а не реальність,
Такого не було і вже не буде.
Але я маючи таку відповідальність,
Хотіла, щоб мій вибір знали люди.

Слово одне, у ньому є шість літер,
А стільки сенсу відкривається мені
В них ніжно так шепоче вітер,
Співають пісні галасливі солов"ї

Високі гори й неосяжні степи,
І в полі волошковім тополя.
Ти не побачиш вже ніде такого неба.
Ніде не буде вже родючою земля.

П'янкий любисток, верба край дороги
І соняшники на струнких стеблах.
В домівці батьковій такі рідні пороги.
І сльози радощів в матусиних очах.

Це все в одному слові хай лунає.
І зрозуміє нехай будь-яка людина.
Життя людське до тих пір сутність має,
Поки існує слово "Україна"!!!