Чи заплачеш ти у сні?
Чи сльоза впаде з очей?
Чи хоч раз ти пожалів
Бідних крихіток-дітей?
Що у школі перший рік,
За знаннями що прийшли.
Чутно лиш скажений крик -
Вибухівку все ж знайшли.
Мали діти час втекти,
Але терорист стояв,
Дітям не давав піти,
Хто тікав, в того стріляв.
Тридцять шість лягло дівчат,
Сорок хлопців, вчителі.
Терористи що хотять?
Трупи на сирій землі?
На тім місці через рік
Зеленілася трава.
Що в той день там був за гріх,
Пам’ятає лиш вона.
Лиш земля запам`ята,
Смак малесеньких тілець.
Хай травичка пророста
З теплих, сонячних сердець.
Тероризм
© Copyright: Анастасия Малая, 2014
Свидетельство о публикации №114010901235
Свидетельство о публикации №114010901235
Рецензии
