Слышишь? Белой лилии аромат

Колись дарувала лілею,
     білу як сніг.
Жила в ній маленька фея
     - душа крилата.
А квітка - дзвіночок,
     ніжності оберіг,
Чарує ніч
     тонким своїм ароматом...

Маревом світиться
     на тичинках пилок,
Чаша мінливо
     виблискує порцеляном.
Літає ще фея
     в чарівний цей острівок,
Що ніжні роси
     в пелЮстки збирає рано?

Та цить! Почуй
     - струною повітря бринить,
Злетом духм'яним
     котяться диво-хвилі.
На кінчику квітки
     росинка-зірка тремтить,
Мені невИдимі,
     поряд тріпочуть крила...

***************
Слышишь? Белой лилии аромат
Сад наполняет твой, пробуждая нежность?
Фея жила здесь несколько лет назад,
В небо ночное взлетала - крылатой надеждой.

Светится чисто чаши цветка бриллиант,
Нежно тычинки дрожат на тоненьких ножках.
Хочется верить - фея не бросила сад,
С фАрфоровых лепестков собирает росы!

Замри! Прислушайся! Трепет маленьких крыл!
В лунном свете, в чистом цветка сияньи!
Не нарушай тишины! Ты не позабыл
Белую лилию - чистой души касанье...