Украина

я вірю в майбутнє твоє, Україно!
я вірю, що поряд живуть добрі люди.
ми-нація, ми-це держава єдина,
то ж хай це ніхто із людей не забуде!

ось я вам пораджу історію вчити
та приклад не брати із когось ледачого,
бо як же в майбутньому будемо жити,
коли про минуле сказати нема чого?
 
та от коли б річ була тільки в минулому...
потребує негайно сучасне наради!
школи багаті на учнівські прогули,
а жінки вагітніють грошей заради.

зникла кудись так потрібна зарплата
і гроші із банків кудись так зникають.
як це зрозуміти:країна багата,
а люди від голоду помирають?!

Тарас Григорович не посміхнувся би,
вмить зажурився б Сковорода.
як ви гадаєте, було б що, якби
люди казали "так" замість "да"?

краще було б? Гадаю, що краще.
недарма я думаю про тую мить,
Сосюра писав коли мовою нашою:
"любіть Україну, як сонце любіть"

разом із поетами теж я журюся.
вважаєте ви, що біда невелика,
коли радять дочку назвати Маруся,
а батьки називають ії Анджеліка?

чому треба когось копіювати?
чому люди кажуть:"в нас гірше, ніж в них"?
найжахливіші у нас депутати,
але країна-найкраща з усіх!

Україно, я вірю в твоє майбутнє!
я вірю в тебе, моя найрідніша!
бо маю право! але, мабуть, не
настільки, що я говорю тихіше.

а я хочу, звісно, кричати.
я без підтримки, мабуть, загину.
ну ж бо, люди, не будем мовчати!
скоріш піднімаймо нашу країну!

звісно, я вірю в майбутнє наше.
і нехай прийде воно не одразу.
ми ще прийдем, ми ще покажем,
які ми є, коли ми всі разом!