Кривий р г

Я люблю своє рідне місто,
Про яке співають пісні.
Простяглося ,мов довге намисто
Його вулиці зелені й рясні.

Омивається двома річками,
Що єднаються по між собою.
Мов блакитними двома стрічками
У Рудани плетуться косою.

Де у ріг річки злилися,
"Вовчим горлом" місце те зветься.
Там  війська ворожі топилися,
Тож татарин те місце боїться.

А руди у місті багато.
У легенді старій говориться,
Щоб не здався татаринам тато.
Та донька, що Руданою зветься,
Кров на землю зливала занадто.
У тім місці залізо береться.

Водосховище є ще у місті,
З нього стрімко вода у річку ллється.
Перебили яничар у тім місці
І воно "Смертю чорною" зветься.

Гірниками славиться місто,
Що руду з -під землі добувають.
Тож вклонімося їм особисто,
Що сировину домнам копають.

Сталевар у неменшій пошані
Їхня праця сувора й тяжка.
Вони варять залізо у мартені,
А із домни чавун витіка.

Але сама коштовна перлина,
Що яскраво блестить і пала,
У цім місті- кожна людина!
Найгучніша для неї хвала.

Та не думав кульгавий козак,
Який був на прізвисько Ріг.
Що прославиться місто у віках.
Зветься місто моє -Кривий Ріг!
Сосєдка О.Д.                01.08.2013р.