Дощ

Вода летить з небес цілюща і прозора
То хмарка чарівна принесла нам її.
Вона пливе по небу легенька ,біла,добра
І крапельки дощу залишить на землі.

Вологу ту життєву чекали ми ще вчора
Дорогою біжать струмочки чималі.
Стихія ця людині ,буває ,не покорна
Для неї ми ,все рівно, мов діточки малі .

Із крапельок малих веселка оживає
У ній чарівні грають, веселі кольори.
Вона два небосхили поміж собой єднає,
Дивуючись ,злітає наш погляд догори.

І ,дивлячись на неї ,замислюєм бажання,
Щоб ми могли частіше веселку зустрічать.
А під дощем рясним влаштуємо купання,
І діти у калюжах будуть  весело стрибать.

Тварини і рослини ,й усі земні творіння
Напоїть ,нагодує і силу зможе дать.
Небесне ,чарівне ,живуче послання
Цілющу свою силу людям передать.

Ось- ось скінчиться дощик і сонце знов засяє,
Та знов усі птахи почнуть пісні співать.
Яскраво у калюжах  проміннями заграє,
Свірчки своїх коханих будуть закликать.

Після дощу мурашка нору відкриває,
Бо треба на вечерю родину годувать.
А ластівка у дзьобі соломинку тримає,
Бо буде діточкам гніздечко будувать.

Ось горобець до долу зі стріхи підлітає.
Він буде у калюжі крильцями плескать,
А потім  свою пісню горобинну заспіває
І нею буде друзів до купелі скликать.

Городина і сад знов квітне, оживає
Коріння у землі  змогло води попить.
Поживну їжу стовбур гілкам надсилає
І сонячне проміння до листя долетить.

Небесне джерело велику силу має,
Без нього на землі ніщо не може жить.
Усьому ,що живе ,воно допомогає,
А ми повинні ,люди ,ті крапельки цінить!
Сосєдка О.Д.  07.06.2013р.