16.07.1991г. Данилюк Д. Е. №19.
Вітер гонить по небу хмаринки,
Отдихнуть не дає ні хвилинки.
Підскажіть, що від хмарок він хоче?
Сам с собою він в лісі шепоче.
Хмаринки, хмаринки, хмаринки,
Спішу я до свеї Маринки.
Хочу я її привітати,
Про чари Маринку спитати.
І місяць на небо виходить,
З хмаринкою білою бродить.
Дарує її він колечко,
По небі веде під крилечко.
І серце у місяця бьєця,
Маринка над счастьєм смієця.
Хмаринка з роками чорніє,
Бо жити без счастя не вміє.
Дивлюсь я, як в білу криницю,
В Маринку свою чарівницю.
А бачу я білі лелеки,
Від мене на небі далекі.
Чудові, високі, далекі.
Моя марина. 16. 07. 1991г. кн. 19
© Copyright: Дмитрий Данилюк 3, 2014
Свидетельство о публикации №114010803189
Свидетельство о публикации №114010803189
Рецензии
