Вiн любив червонi гвоздики

Він любив гвоздики
І грітись на сонці у квітні.
Зі мною був трохи дикий,
Але для всіх цілком спокійний.

Він любив червоні гвоздики
І співати пісні Ріанни.
Він хотів весь світ запалити
Своїм почерком на інстаграммі.

Ми любили разом дуріти,
Шарудіти листками паперу.
Ми придумували нові твіти,
Нам завжди було мало часу.

Він був молодший від мене,
А тепер молодшим не буде.
Він писав статті для газети
І ходив на зелене світло.

Він любив червоні гвоздики
І вдихав аромат троянди.
Нащо ж були йому ці квіти?..
Він любив вішати гірлянди.

Він любив червоні гвоздики.
І мене він любив, напевне,
Не любила я з ним сваритись,
Але все вийшло так непевне.

Він пішов на зелене світло
І любив червоні гвоздики.
Він пішов там, де краще світло,
Де ніхто з нас не буде глузити.

Він любив червоні гвоздики..
А може й не любив..


Присвячено Олександру Фалалєєву, котрий помер 20.12.2013р. у м. Львові.
Фото його ж, зроблене на Поклонній горі у Москві.


Рецензии
здається, що світ такий великий...

Льоша Донцов   08.01.2014 16:27     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.