15.07.1991г. Данилюк Д. Е. №19.
На украинском языке.
Як хрестики посіяв я насіння.
Тепер ростіт я буду поливати.
Нехай поспіють до мого весілля,
До осени тебе буду шукати.
Загляну я в літо, білі твої коси,
А в очі –ніч, як в зорі подивлюсь.
Зійшло вже сонце і опали роси,
А я згубити слід твій сам боюсь.
Піду шукати весни з ластівками.
Нехай луги з ромашками цвітуть.
Червоні макы гріють головками.
Вони на счастя цвіт нам віддадуть.
Спитаю осінь, де до тебе стежка?
Мовчить, і нагороду свою жде.
Край лісу золота блищить мережка,
Вона мене до тебе приведе.
Моїй зими той край, була усмішка,
Вона хвалилась, зроблю я хрусталь.
Куди веде та біленька доріжка?
І ти і я не знаєш, дуже жаль.
І я жалію як і те насіння,
Що россипав як хрестики свої.
Поклич мене дівчино на весілля,
І пяним хмелем серце напої.
Посеял жизни семена. 15. 07. 1991г. кн. 19
© Copyright: Дмитрий Данилюк 3, 2014
Свидетельство о публикации №114010703909
Свидетельство о публикации №114010703909
Рецензии
