Життя, мов потяг швидкісний летить.
У потязі ми тім -тимчасові пасажири.
Та не усім судилося квиток собі купить,
А як поїде потяг,залежить лиш від віри.
А за вікном вагонів станції минають
І де кому виходить - вкаже Провідник,
Бо пасажири назви станцій тих не знають,
Хто вчасно вийде, тому станеться гаплик.
Вагони та місця у потязі тім різні
І кожен має місце, котре він заслужив.
Та чуємо ми раптом чиїсь прохання слізні,
Щоб Провідник вагон і місце замінив.
Порожня метушня у потязі життєвім,
Яке у тебе місце і класовий вагон.
Важливо у дорозі, які ми справи маєм,
Бо кожного зустріне однаковий перон.
Ось зупинився потяг і нам вже час виходить,
Та кожний виглядає, хто нас прийшов зустріть.
І Янгол-Охоронець у сурми гру заводить
Для тих, хто цінував у дорозі кожну мить.
Сосєдка О.Д. 02.05.2013р.
Житт вий кспрес
© Copyright: Александр Соседка, 2014
Свидетельство о публикации №114010712034
Свидетельство о публикации №114010712034
Рецензии