Мертвим не боляче
Запалю свiчу розлуки
Який бiль серденько крає
Я цiлую твої руки,
Я з тобою помираю.
Вже немає крил надiї
Та тебе я не забуду
Були мрiї молодiї,
Та тодi були ще люди.
I коли рушила в дорогу
В останнiй схлип на перехрестi
Сказала душу вiддавая БОГу:
“Людей нема…,й немає честi.”
26 жовтня 2010 рiк Вiктор Симоненко
© Copyright: Виктор Симоненко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114010701123
Свидетельство о публикации №114010701123
Рецензии