Сват

Намотують колеса кілометри,
Вже скоро Вінниця -,там діти і свати.
Зійду з авто візьму в крамниці кварту,
І до сватів,- про все розповісти.

Поллється розповідь про діток і дорогу
Яка погода.Хто і як живе?
Сховала сваха, десь в очах, тривогу,
Говорить щось, а думає своє.

По повній вип'єм з сватом,заспіваєм,
А потім знову вип'єм і наллєм.
Затихне наша пісня десь за гаєм
І в очеретах Прип'яті засне.

І знов авто мотає кілометри,
Везу від свата вина, коньяки,
На дисках ретро, пісеньки, концерти,
І вже забуті трохи співаки.

Так кожен рік.Та якось я весною,
У Вінницю на поїзді прибув,
Зійшов з вагону і чомусь з журбою,
До свата в гості пішки я іду.

Біжать авто. В соборі дзвонять дзвони.
Блакитне небо - Божа благодать,
- Та щось не чути свата телефону?
Заходжу в двір.А там хустки висять.

Вінки,вінки - червоні, чорні, сині.
А люду,люду ... . Скільки ж вас прийшло.
Приліг мій сват спочити в домовині
І ніби сонце вранішнє зайшло.

Поблякли квіти,небо почорніло,
Заплакало занудистим дощем.
І вся природа ніби заніміла,
Лишивши в пам'яті пекучий щем.

Вогні побігли за вікном вагону,
Ще так ніколи я не від'їджав,
Мені здалося - сват біг по перону
І на прощання щось мені кричав.