Матусю кохана,не плач, не ридай,
Бо я відлітаю у небо,у рай,
Голубонько рідна-я дальня зоря,
Я слово,я пісня,кровинка Твоя.
Прости мене рідна за горе і щем,
Що сльози гіркі опадають дощем,
І ніч наступила осіння, важка,
A в душу закралась нежданна зима.
Прости,що зламались крила міцні,
Що будеш писати,Ти вірші сумні,
Прости,що навколо страшна пустота,
Болить мені дуже,що Ти, сирота.
Та прошу, мамусю,не плач,посміхнись,
Хай серденько Твоє полине у вись,
Ми стрінемось знову,про це пам"ятай,
Люблю Тебе рідна,пробач,прощавай...
Матусю прощавай
© Copyright: Мария Круль, 2014
Свидетельство о публикации №114010612098
Свидетельство о публикации №114010612098
Рецензии