Краще б миттю воно розірвалось
Моє серце у грудях знімілих,
Перш ніж крапля за краплею радість
Його стіни навіки покине.
Перш ніж стане воно зачерствілим,
Наче скеля тверда кам'яним.
Бо нудьга його швидко знесилить,
Стане серденько знов мовчазним.
Краще б миттю воно розлетілось,
Розлетілось би вщент, ніж терпіти
Гострий погляд очей тих зрадливих
І гіркої води з річки пити.
Бо в солоних річках не втопити
Тих образ, що збирались роками.
Буде сіль лиш даремно ятрити
Незагоєні болісні рани.
Соль
© Copyright: Синий Кот 83, 2014
Свидетельство о публикации №114010509633
Свидетельство о публикации №114010509633
Рецензии