В мене ти ввiйшла...
Випатрала менi душу
Повелася чудернацько
I пiшла…як жити мушу?
Ти, мов кречет, налетiла
I дiсталася до серця
Скиглила щось, шепотiла…
Пересипала в чай перцю.
Потiм з їла усе сало,
Випила все…закусила…
Йшла хитаючись по залу,
Вiдiбравши мою силу.
Перед тим, як матюкалась
У хлiву затихли свинi…
От же горечко спiткало…!?
Хто ж у цьому винний!?
Вiктор Симоненко
26 лютого 2010 року
Свидетельство о публикации №114010512513