Смiх та посмiшка

Сміх – дивовижна річ у світі.
Сміх продовжує життя
Продовжує на дні, а не на миті.
Рятує він від забуття.

Завдяки сміху утворюється ендорфін.
Щасливими ми можемо себе відчути
На дивовижні декілька хвилин.
Такими хочеться частіше бути,
А не у смутку проблем зникати.

Сміх – це справа звісно із корисних
Але все рідше ми замислюємось
Що не завжди, коли людина посміхається
То в неї  у житті так файно все складається.
В душі у неї може все й руйнується
Але до сліз нема бажання опускатися.
Вона частіше у суспільстві посміхається.
Від горя й смутку на обличчі все ж утримується.
Та не бажає вона близьким, та навіть рідним
Про біль у грудях та у серці скаржитися.
І так в житті вона, терпіння застилає килим.

Суспільство, друзі та знайомі
Про це вони не здогадаються.
Людина просто так не розповість
Бо вірить, що з нею тільки то й пограються.

Ось так людина з посмішкою на обличчі
Живе собі, страждає в серці та душі
І вірить, що нутро похмурості її колись
Побачить люд та зрозуміє хтось.
Та вже так важко у житті не буде
І про страждання кляті ті,
Буде вона в змозі навіки забути.

P.S. надихнула ІРИСКА

січень 2014