Ворожба
В О Р О Ж Б А! Роки пiслявоєннi
Пам’ятає мiсто воєнбуд
Моє мiсто! Рiдна моя нене…,
Я тебе та батька не забув.
Тут спiвала мама колисковi,
Перший поцiлунок та любов,
Як дитинства очi волошковi,
Пам’ятi мою хвилює кров.
Приспiв:
Ворожба моя, Ворожба
Я кохаю тебе чарiвниця
На ланах твоїх буйнi хлiба,
Залiзничний вокзал залiзницi.
Тут живуть доброзичливi люди,
Що знаходять ласкавi слова
I тому тут завжди добре буде,
Бо тут кожен з любов’ю спiва.
Одне з найкращих мiст на Українi
Це моє мiсто рiдне – Ворожба
Я подих затамовую i нинi…
Ти – моє щастя, радiсть i журба.
Ми тут зростали на рiчках i луках
В коханнi з надвечiр’я до свiтанку
Тут все було…i перший бiль розлуки…
Iз росами, що омивали зранку.
М. Бiлопiлля
19 серпня 2010 рiк.
Вiктор Симоненко
© Copyright: Виктор Симоненко 2, 2014
Свидетельство о публикации №114010409398
Свидетельство о публикации №114010409398
Рецензии