А осінь ніжно торкалась душі
І тихо поринала в помисли ночі
Я слухала мовчки цю пісню
закриваючі очі.
Так захотілось зупинитись на мить
послухати шепіт осіннього вітру.
Музику душі заворожену шепотом осені
у думках виринали щасливі епізоди з життя.
а люди по вулиці ходили ніби заморожені,
нічого не бажаючи, просто чекаючи майбуття.
Помисли ночi
© Copyright: Катерина Вельгош, 2014
Свидетельство о публикации №114010408820
Свидетельство о публикации №114010408820
Рецензии