Р дна мова
Вона наче, річенька журчить.
Буде слух мій радувати знову,
Хай по матінці- Україні летить.
Нею нам співали колискові,
Та Шевченко Заповіт писав.
Будуть нею покоління нові
Розмовляти, щоб нам Боже дав!
Як би не хотіли вороженьки
Знищити увесь козацький рід,
Та нехай не кажуть витребеньки,
У віках залишить мова слід.
Рідна мова ,як намисто ,сяє,
Граючись на різні кольори.
Мови іншої такої більш не має,
Що пливе луною до гори.
Мови України не цурайтесь,
Прославляйте її дивний спів.
І нікого ,браття ,не лякайтесь,
Хто б вас налякати не хотів.
Мовою своєю я пишаюсь,
Хтоб на неї що не говорив,
Та з людей ледачих посміхаюсь,
З тих ,хто нашу мову спотворив .
Сосєдка О.Д. 19 березня 2013р.
Свидетельство о публикации №114010408396