Тихий веч р

Готується сонце на захід сідати,
Минулому дню приходить кінець.
Усі потихеньку заходять до хати,
Вечеряти сядуть із чаєм млинець.

Люблю у вечірнє небо дивитись,
Яскраво там граючись сяють зірки,
У час той так легко Богу молитись,
Коли про духовне та вічне думки.

Так голосно десь соловейко щебече,
Та цуцик тихо у когось скавчить.
Не може заснуть сусіда малеча,
Мабуть у дитини животик болить.

Потроху зірки на землю спадають
І місяць яскраво, мов лампа ,горить.
Народні пісні у повітрі лунають,
Та голосно жінка приспіви кричить.

Покошені трави приємно так пахнуть,
Під вухом свірчок тихенько цвірчить.
Свою наречену шукає він ,мабудь,
Тому усю ніч серенади кричить.

Прокинусь у раньці, коли зійде сонце,
Бо будуть птахи під стріхой співать.
Ось новий день зазернув у віконце,
Та буду я вечір той пам"ятать.

Лише, у рідній країні здається
Бувають чарівні такі вечори,
Та новий вечір знову почнеться
І нам принесе він свої кольори.
Сосєдка О.Д. 11.03.2013р.