Життя, мов блискавка, летить,
Роки, як сни минають...
За батьком серденько болить,
Та згадки в думках сяють,
Як сильні руки татуся
Дитину підкидають.
Не знає син мій дідуся,
А інші діти знають.
Прости мене, мій рідний тато,
За ті слова, що не сказав!
Сазати міг би я багато,
Яку любов до тебе мав.
А пам"ять сльози наганяє
В моїх очах та думках,
Коли ти світ цей залишав
У нетерплячих муках.
Шкода, що пізно я узнав
Серед людей сторонніх ,
Пишався ти, що сина мав...
Щемливий біль у скронях.
Я вдячний Богу ,що Він дав
Мені такого тата!
Я б теж хотів ,щоб син мій мав
Любов до свого тата.
Сосєдка О.Д. 21 січня 2013 р.
Батько
© Copyright: Александр Соседка, 2014
Свидетельство о публикации №114010408328
Свидетельство о публикации №114010408328
Рецензии