На кого схожа

(Перший вірш)

Сьогодні в родині та й радісна звістка!
Дитя народила нам наша невістка!
Рожевий і зморщений, ніжний клубочок,
Волоссячко чорне, зелений пупочок.

Схилилися всі над дитям тим маленьким,
Як довго чекали це щастя рідненьке!
— Дивіться на пальці! Вони, - як у діда!
А лоб, - як у батька, і п’ятки – прадіда!

Уже копирсається мама у шафці,
Шукає те фото, де тато у шапці:
— Ви тільки погляньте! Це ж – копія татка!
Щасливою буде, бо схожа на батька!

Дід куп'янський радий, сміється тихенько,
Як він, усміхнулась онука маленька.
А мама і баби все моляться: — Боже!
Нехай же й на нас те дитя буде схоже!

Хай буде розумна і добра хазяйка,
Як мама ріднесенька, а не лінтяйка.
Варити й пекти вона буде уміти,
Чи пігулки-ліки для хворих робити.

А, може, як тітка, теж буде співати,
І сцена в майбутньому буде чекати?
***
Цю вічну проблему: «Ким бути, ким стати?»,
Напевне, усім доведеться рішати.

 
11.04.2002 р.
Світлина з Інтернету