Так довго чогось чекала,
подумки до нього себе готувала.
Та кажуть не варто було так жити,
марними мріями свою долю дражнити.
Люди можливо знають ціну слова "одна",
як важко було їй, як плакала весь цей час вона.
Шукаючи підтримки у книжках,
вона зневірилась в людських словах...
Та розуміла, з кожним новим днем,
не можна стерити з памяті все це вогнем.
Вона хотіла повірити у диво,
та логіка твердила: "Не можливо"!
А вона чекала
© Copyright: Катерина Вельгош, 2014
Свидетельство о публикации №114010307147
Свидетельство о публикации №114010307147
Рецензии