Вітер тихо будив мої мрії
у серці поселивши краплинку надії
Музика душі зігрівала думки,
а любов чомусь грала у хованки!
Так легко та добре тоді було мені
захотілось ще раз прожити ті ночі і дні....
Але на жаль, час невпинно летить
змінюється все навкруги...люди, події, думки....
Та у житті дана нам лиш мить...
що як іскра швидкоплинно злетить...
Запам'ятати варто одне - життя одне, лише одне!
Дотик
© Copyright: Катерина Вельгош, 2014
Свидетельство о публикации №114010307009
Свидетельство о публикации №114010307009
Рецензии