любим моїм батькам
Зміїться і втікає в даль дорога,
В аквамарині сліз трава.
Я на світанку за порогом
Прощаюсь і кажу слова...
Мені посвітить радісна усмішка,
Як щастя, радості межа.
Розділить світ на двоє хвіртка,
Тут силу черпає душа.
Веде мені у справах та дорога,
Шепочуть губи лагідні слова.
А я з молитвою звертаюся до Бога,
Щоб доля сюди знову привела.
любим мо м батькам
© Copyright: Анатолий Заступ, 2014
Свидетельство о публикации №114010304341
Свидетельство о публикации №114010304341
Рецензии