Вереда. рус. Каприза

Сонячні промінчики
Лоскочуть ніс Івану,
А Іванко каже їм:
-"Ні! Нізащо не встану!
 
Не вмиюся, не вдінуся,
В садочок не піду,
Бо проковтнув з вечерєю,
Вчора ВЕРЕДУ.

І тепер сидить в мені,!
Всім розумом керує!
Вере - вере - вереда
З ранку вередує.

Ні чаєчку, ні яєчка,
Хлібчика не хоче.
Брудні рученьки вмиває
Дуже неохоче.

Не всміхається, не грає,
Тільки гірко плаче
- Чому Ганця кидає
Мій зелений м,ячик?

-Чом сорочка вся в квіточках,
- Хочу, щоб в вітрилах.
 Вередує ВЕРЕДА,
 Набирає сили!

Якщо вере - вереду
Враз не зупинити,.
Буде вере - вереда
Тобою володіти.

Зранку буде ВЕРЕДА
Настрій всім псувати,
Допоможе тобі вмить
Плаксою - ваксой стати.

перетворить ВЕРЕДА
Тебе у ледащо!
- "Ні!" - сказав собі Іван,
НізащО! НізАщо!

З ліжечка швиденько встав,
Водичкою умився,
Сонечкові помахав
Та ВЕРЕДИ лишився.

З того часу, ВЕРЕДА
По вулицям блукає...
І щовечора, щодня
В віконця заглядає!

Хоче ВЕРЕ - ВЕРЕДА
З дітьми розмовляти,
Але ВЕРЕ - ВЕРЕДУ
Не впускай до хати.

Жени ВЕРЕ - ВЕРЕДУ
Від своєї оселі,
Усмішкою налякай.
Настроєм веселим!