Доленько - доле,як вітер волю,
моє життя ти несеш,
Ніколи не знаю, хоч часто питаю,
Куди кожну мить повернеш.
Доленько-доле під чиїм наказом
Мій шлях прокладаєш з небес,
Скажи мені,вільна,чи ми удвох разом,
Чи душу мою ти збагнеш?
А може ти,навпаки, мій гнобитель
Примушуєш душу страждати,
Може ти-вільної думки губитель
І хочеш здобуте забрати.
Ні, моя доле, з тобою не змірюся,
Щастя своє не віддам,
Під тиском твоїм я не зігнуся
Дам крила вільним думкам.
Ти, моя доле, ще будеш пишатись
Непокірності жінки -повір!
Промінням з небес ще будеш всміхатись,
Почувши найкращий мій твір.
Доленько - доле
© Copyright: Зинаида Комарова, 2014
Свидетельство о публикации №114010301129
Свидетельство о публикации №114010301129
Рецензии