Верба

Ти ще жива, моя верба,
Другиня юності моєї.
Була то радість, чи журба –
Ми порівну ділились нею.
***
Одна ти, вербонько, все знала
Про зустрічі мої, зітхання.
Це біля тебе я сказала
Слова ті перші про кохання.

Була ти свідком тих розмов,
Що біля тебе розмовлялись,
Була суддею знов і знов
Тих віршів, що мені читались.

Як часто віти простягала,
Коли за мене ти раділа.
Зі мною сльози проливала,
Коли мене недоля била.

Щасливих років напророчу,
Щоб іншу юнь могла стрічать,
Тобі я, вербонько, так хочу
На пам'ять стрічку пов’язать.

15.03.2003 рік
Світлина з Інтернету
***
https://www.facebook.com/ivpusto/videos/936144456469421/


Юля Куропата

Розплітає верба коси,
Над рікою ніжність сіє...
Впали з неба чисті сльози
Окропили наші мрії...


      


Рецензии
Вот и нашёл молчаливого свидетеля твоей молодости! Счастливые годы прошли с
этой красавицей! Здоровья и процветания вам обеим!Хай щастить!

Эдуард Неганов   16.10.2016 20:44     Заявить о нарушении
Люблю это стихотворение. Оно написалось вдруг, очень неожиданно и быстро. Буквально минут за 15. Произведение - одно из самых ранних моих стихов.
Спасибо, Эд, за отклик. Пусть у тебя всё будет хорошо! Удачи! Хай щастить!

Надежда Крайнюк   16.10.2016 21:15   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.