Я кохаю рiдну мову...

  Я кохаю рiдну мову
Все життя її кохаю,
Та як суржик заборонять
Що робити я не знаю.

Потiм, кажуть, що нiмецьку
Та англiйську, мабуть, мову
Тому, що “нэ цацки – пэцкi”,
А то якесь погане слово.

А росiйську, то ж тим паче,
Бо “нэвернi ж то, “ кацапи”
У   Эвропi всi вже плачуть,
Бо буде ж батько, а не ПАПА.

Зовсiм люди подурiли
Вiд полiтики жирують
Тих, хто погано розмовляэ,
Кажуть, зовсiм замордують.

Отака народу таця…
А полiтикам, то втiха
З глузду з’ їхали без працi,
Аж у  Эвропi мруть вiд смiху.

Всi цих дурнiв зневажають
Бо, як москалi, всi клятi,
Зате будуть поважати
Тих, хто не зможе тут без матiв.

Та про те, то iнша мова
Й маэ бути за основу,
Всi кохають”крэпке” слово,
То й немовлятi вже не нове.

Западенцi – польська шляхта,
Життя жиэ на “гешефтах”
“Пiдкаблучники пiд баксом”
 Тягнуть  нас в свої тенета.

Годi ж панi та панове
Вже полiтика дiстала
Хай НАРОД Вам мовить слово
Буде Вам якраз… немало.

Я кохаю рiдну мову,
Все життя її кохаю…,
Та от як “мати” заборонять…
Як балакати!?  Н  Е    З Н А Ю.