Я був закоханий у Баха,
Був і Бетховен, як рідня,
Та тут один скрипаль—невдаха
Щось наскрипів…ото фігня-а-а-а….
Як взяв якесь там, “піццікато”?
То в мить подохли соловї
Кудись хотілось утікати,
Забравши ратиці свої.
З беріз попадали ворони
Від сміху плакала сова
Пов яли на деревах крони
Німий поплутав усі слова.
Десь у піднебессі вила муза
У тундрі плакали вовки,
А Філін реготав від пуза
В базарі гикали тітки
Сліпий злетів, неначе зрячий
Усі відьмаки зійшлись на “віче”…,
Що ти завив нам небораче?
Що ти зіграв нам, чоловіче…?
Я був закоханий у Баха...
© Copyright: Виктор Симоненко 2, 2013
Свидетельство о публикации №113123005255
Свидетельство о публикации №113123005255
Рецензии
