На Водохреще
Цілий день, мов дитина, плачу.
Бо відкрились в мені
Родинні джерела.
Розцвіла душа моя
Синьо-жовтою вдачею.
Все людське у мені померло.
Сама Небесна Матуся
Вийшла з білої чепурушки-хатини,
Погукала тихо: «Вернися, мій сину!»
Іду, Мамуню, йду до Вас!
Мене мачуха не вгледіла,
Хрещений батько не впас.
Я – плід, Мамо, із Вашого черева,
Відтепер знаю, на яке мені
дертися Дерево.
Іду до Вас, Нене Жадана,
Січневим світанком,
стезею Орь-Дана.
(З книги "Крилатий Вовк")
Свидетельство о публикации №113122907905