Туман стікав крізь гілля та осідав недбало,
Земля його приймала. Землі було замало.
Зимовою порою вона просила снігу,
Щоб огортав собою, зігрів, позбавив криги.
Беззахисна, чарівна, земля лежала гола,
Туман все намагався… Вона ж просила Бога…
28.12.2013 /SZH/(108)
Мы используем файлы cookie для улучшения работы сайта. Оставаясь на сайте, вы соглашаетесь с условиями использования файлов cookies. Чтобы ознакомиться с Политикой обработки персональных данных и файлов cookie, нажмите здесь.