Стихов моих давно ты неч читаешь

Вже не про мене тобі нагадає дощ
В колючий, нудний і незграбний вечір.
В очицях ночі  ледве  бачу  дрож
Та серце гріють жовтим світлом свічі.

Келих стоїть невипитий вина,
Віршів моїх  давно ти не читаєш.
В обіймах вулиць зараз ти одна.
Бредеш дарма кудись - сама не знаєш.

Не думай зле про мене, слів не треба,
Надривно туга серденько бентежить.
Зламався вектор ті пішла Любов від тебе,
І почуття твої вже іншому належать.
Ім’я  вже інше на твоїх вустах,
Спішу до тебе я тепер лише у снах.


Рецензии