Стихов моих давно ты неч читаешь
В колючий, нудний і незграбний вечір.
В очицях ночі ледве бачу дрож
Та серце гріють жовтим світлом свічі.
Келих стоїть невипитий вина,
Віршів моїх давно ти не читаєш.
В обіймах вулиць зараз ти одна.
Бредеш дарма кудись - сама не знаєш.
Не думай зле про мене, слів не треба,
Надривно туга серденько бентежить.
Зламався вектор ті пішла Любов від тебе,
І почуття твої вже іншому належать.
Ім’я вже інше на твоїх вустах,
Спішу до тебе я тепер лише у снах.
Свидетельство о публикации №113122706585