До Львова мусиш ти повертатись

До Львова потяг прийшов надвечір.
Дощ кинув краплі на твої плечі.
Ти не питаєшся, чом мовчу я.
Я карі очі твої цілую.

Приспів:
Карі очі твої... Твої карі очі...
Я співаю для них, бо співати хочу.
Очі карі твої... Твої очі карі...
Кароока моя, я тебе кохаю...

А дощ по-галицьки – то краплини...
А дощ по-львівськи – самі перлини...
Ти повернулась – я не сумую...
Я карі очі твої цілую...

Приспів:
Карі очі твої... Твої карі очі...
Я співаю для них, бо співати хочу.
Очі карі твої... Твої очі карі...
Кароока моя, я тебе кохаю...

Де карі очі – там чорні брови...
Де Львів – там дощ і кохання знову...
До Львова мусиш ти повертатись,
Бо де ж ти будеш так цілуватись...

Приспів:
Карі очі твої... Твої карі очі...
Я співаю для них, бо співати хочу.
Очі карі твої... Твої очі карі...
Кароока моя, я тебе кохаю...

Мов крила янгола – львівський вечір...
Я пригортаю щасливі плечі.
Ти не спитаєшся, чом мовчу я.
Я ж карі очі твої цілую...

Приспів:
Карі очі твої... Твої карі очі...
Я співаю для них, бо співати хочу.
Очі карі твої... Твої очі карі...
Карі очі мої, як я вас кохаю...