Давно в твоїх холодних снах
Зима панує, не весна,
Ти цінувати спокій став,
І край всім почуттям поклав.
Де був вогонь, лиш попіл є.
Схололе серце відлік б"є.
Усе зробив ти, як хотів,
І холод душу затопив.
Нащо потрібні почуття,
Вони самотні , як життя,
Нехай накриє все зима..
Бо нас - нема.
***
Ну и перевод...
Давно в твоих холодных снах
Царит зима, а не весна.
Покой теперь ты оценил,
Себя от чувства оградил.
Где был огонь, зола лежит,
И сердце бьётся, как гранит,
Всё сделал так, как пожелал,
И в душу холод прописал.
Зачем нам чувства беспредел,
Им –одиночество удел.
Пусть снег укроет старый след
Нас нет…
Сонет забутого серця для...
© Copyright: Дахут Госпожа Теней, 2013
Свидетельство о публикации №113122710412
Свидетельство о публикации №113122710412
Рецензии