Минає день, минає рік, минає вічність,
Минає молодість, проходять юності роки,
Чужими стали ті, що були колись рідні,
Одна миттєвість все міняє навпаки.
І ми забули справжні цінності й мотиви,
І в задумах постійно про своє,
Ну а життя вирує, безперервно лине,
І пережить одні моменти двічі не дає.
І смак дитинства, безтурботний час,
І материні руки, сповнені добром,
Коли всі сили покладають задля нас,
І огортають ніжністю й теплом.
І це не дивно, так в житті буває,
Ми виростаєм, покидаєм отчий дім,
Та прийде час і спогад навертає,
І щось зворушиться у серденьку твоїм...
Мина день
© Copyright: Барчук Наталия, 2013
Свидетельство о публикации №113122605606
Свидетельство о публикации №113122605606
Рецензии