Уже за північ, все навкруг поснуло,
Лиш не заснуло серце, ще болить,
Згадає, раптом, як тоді кохало,
І ще сильніше у грудях щемить.
У нічну пору думи навертають,
Про все що було, а чого й буде,
Та тільки в пам'яті ще довго визрівають,
Твої уста і небо голубе.
Думки без краю душу огортають,
Від них ночами спокою нема,
У вихорі життя отак кружляють,
Коли заснуло все, на серці тьма...
Уже за п вн ч
© Copyright: Барчук Наталия, 2013
Свидетельство о публикации №113122605580
Свидетельство о публикации №113122605580
Рецензии