I обертом ходила голова... Марго Метелецкая
…И кругом шла от счастья голова,
И жадно так переплетались руки,
Как будто сквозь безмолвие разлуки
Пробились небывалые слова…
Мы будто догоняли всё подряд,
Упущенное в круговерти будней!
Как будто нас неведомые судьи
Вот-вот осудят и приговорят, –
Вот так любилось! Словно наяву
Несбывшемуся сбыться вдруг посмелось –
Аж до оскомы целовать хотелось
В ту ночь, где осень рвёт дождя канву…
***********************
Оригинал здесь: http://www.stihi.ru/2010/11/19/8540
І обертом ходила голова,
І спрагло так переплітались руки,
Неначе після довгої розлуки
Занурились в небачені дива...
Неначе, надолужуючи час,
Прогаяний у монотонних буднях,
Неначе ствердять вироки осудні –
Іще момент – і загратують нас...
Отак кохалось! Наче наяву
Незбутність та примарилась, наснилась –
Аж до оскомин цілувать хотілось
У ніч осінню, тиху, дощову...
Свидетельство о публикации №113122602607
Таня Рудакова 27.12.2013 04:57 Заявить о нарушении
Я вчера чуть не ночью посмотрела запись "Вечерних стихов"...
Нет, я так не умею...
Фили-Грань 27.12.2013 08:15 Заявить о нарушении
Таня Рудакова 27.12.2013 08:20 Заявить о нарушении
Обнимаю тебя!
Фили-Грань 27.12.2013 08:22 Заявить о нарушении
Таня Рудакова 27.12.2013 13:13 Заявить о нарушении