Наснився сон, що ніби ми в обіймах
Стрічали ранок на любовнім ложі.
І в сні були немов в індійських фільмах
І на героїв тих були ми схожі.
Я пив із вуст твоїх забуті роси,
Вдихав на повні груди мед кохання,
Вплітав зірки в твої дівочі коси,
Та в відповідь почув твоє зітхання.
В твоїх очах гіркі застигли сльози-
За вкрадені хвилини насолоди.
І я вже знав,в них притаїлись грози
І не чекав вже доброї погоди.
Ти не моя і я твоїм не стану,
Ніч пролетить, засвітиться світанок,
Загасить сон ранковий, як оману,
Лишивши в серці рану наостанок.
Омана
© Copyright: Виктор Гала, 2013
Свидетельство о публикации №113122500092
Свидетельство о публикации №113122500092
Рецензии
