Котрий вже раз
як об хмарочос птахи
б'ються проміж моїх очей
ніби то чуючи приказ
замолюють свої гріхи
у круговороті злих ночей.
Об велетенську вежу
Як навіжені літаки,
Ламають стелю, стіни.
А я за ними стежу.
Повз них проходжу
Хліба кину.
Весь у синяках.
Я буду дарувати їм вірші,
Доки вони ламають крила
І біля ніг падуть.
Я на руках їх принесу.
Ти теж на поверху на тому жила.
Ти теж на поверху на тому жила
© Copyright: Маршруткавкосмос, 2013
Свидетельство о публикации №113122507655
Свидетельство о публикации №113122507655
Рецензии