Я зачарована вiршами

Я ЗАЧАРОВАНА ВІРШАМИ,
НЕМОВ ВИШЕНЬКА ВЕСНОЮ
ЇХ ЧАРІВНИМИ РЯДКАМИ,
ВЕЛИЧЧЮ ЇХ НЕЗЕМНОЮ.

ВІРШАМИ ПОГЛЯД ТВІЙ МАЛЮЮ,
ТЕПЛО І ОКСАМИТ НОЧЕЙ,
ЯК ВІТЕРЕЦЬ ЛЕГКИЙ ВИРУЄ,
СЛЬОЗИНКИ ПЛАЧУЧИХ ОЧЕЙ.

ЯК ЗІРКА ЗГАСЛА ТОЇ НОЧІ
І СОЛОВЕЙКА СПІВ ПРОПАВ,
КОЛИ ЧАКЛУН НАМ НЕОХОЧЕ
НА КАВІ ДОЛЮ ЗАВБАЧАВ...

МОЮ САМОТНІСТЬ ПРИКРАШАЯ,
ВІРШІ - ЯК ЛЕБІДІ ПЛИВУТЬ,
НАПОВНЮЮТЬ СЕРДЕНЬКО ЩАСТЯМ
І ЗМОГУ МРІЯТИ ДАЮТЬ.

ВІРШІ ДАРУЮТЬ ДУШІ СПОКІЙ,
МАЙБУТНІЙ ШЛЯХ МЕНІ КУЮТЬ,
ВІДНОСЯТЬ В ПРОСТІР СИНЬООКИЙ
І ВПЕВНЕННОСТІ НАДАЮТЬ.


Рецензии
Я впевнений, що на просторах
тебе чекають чаклуни.
Вони в долинах i у горах
i в серцi пливають вони.

Виктор Антохи   19.03.2016 21:29     Заявить о нарушении
Дуже вдячна Вам, Вікторе, за такий теплий відгук. З побажаннями натхнення, на кожен день. 😊

Зинаида Комарова   20.03.2016 19:35   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.