***

Я багато пишу, бо багато дізналась
і дороги далекі не є в новизну..
Різні долі були. Різні люди спікались,
але вибрать собі так й не в змозі одну..

Так багато доріг, кожна з напрямком своїм
і кінцевий маршрут не відомий для всіх..
Так багато шляхів і такі різні долі
й тільки кожна «чиясь» серед тисяч доріг…

Я багато пишу, бо дізналась чимало,
Кожен день відкривав все нову височінь..
Люди різна: нові і багато не стало
і лиш в серці з них кожен лишає ключі…

Я багато пишу, десь комусь знадобиться,
Хтось пораду, можливо в мені віднайде..
Памятайте: ніщо просто так не дається,
Та й самі не чекайте, що з неба впаде..

Ця країна людей. Кожен в ній особливий,
Хоч ми й ділимо всіх на підтипи й роди..
Ми, не будемо ними, пульт вередливий
Все горта наші дні течією води…

Я зустріла багато людей і в зіницях
Кожен вогник історію свою горів..
В когось полум’я. грань, чи сльоза, що іскриться,
В кожнім нова вершина й олімпи богів.