Мла

Я піду, й не скажу, а ні слова
Злетять у небо журавлі,
Любов ця не була випадкова,
Але залишиться в далекій млі.

Щось колить глибоко, в душі
Аж марашки біжать по тілу.
Остання сльоза котиться, по щоці
Все скрізь, начебто заніміло.

Радісний сміх перетворився в мовчання
Любов - найважче в житті.
Любов - це не зовсім кохання,
Але і вона тепер в забутті.

Справжні сльози течуть не по щоках,
А течуть вони по серці.
Немає й не буде цієї іскри в очах
То ж будемо перед собою відверті.

Помер дощ і біль пішла
Висушила всі очі.
В душі всеодно залишилась мла
Хоча серце шукає свій спокій.


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →